Добросовісність коштує дорого

В Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» (№2478-VIII).

Цим документом банки нарешті домоглися від влади розширених прав для себе, щоб повернути чимало боргів і фізичних, і юридичних осіб.

Смерть — не завада

Згідно із цим законом, ліквідація боржника-юр­особи чи смерть людини не позбавляє зобов’язань інших боржників перед кредитором та не змінює обсягу виконання. Тобто правило доволі жорстке.

«Ще замало часу, щоб говорити про практику його використання. Та поза сумнівом, що його норми перекрили деякі лазівки в законі, зокрема й ці. Донедавна практика уникнення можливості стягнення заборгованості за рахунок активів поручителів та/або заставодавців через банкрутство і ліквідацію основного боржника була дуже поширеною, і не можна сказати, що це відповідало духові й букві закону. Адже більшість таких банкрутств були штучними саме для ухилення від виконання взятих зобов’язань (бізнес переводили на новостворену особу, а юридична особа-позичальник після виведення з неї всіх активів ліквідовувалася)», — вважає Олександр Ярецький, начальник юридичного управління Банку Кредит Дніпро.

Фахівець має рацію, адже створення штучних банкрутств із подальшим започаткуванням нової фірми було дуже поширеною практикою, і зрозуміло, що грошей ніхто банкові не повертав.

Щороку в нашій країні банкрутує від 1,5 до 2,5 тисячі компаній. Як вважають фахівці, майже в 70% з них відбувається штучне банкрутство, головна причина якого — небажання віддавати чималі суми кредитів банкам.

Керуючий партнер юридичної фірми Pravovest Гліб Сегида повністю згідний із такою оцінкою. Він додає: до зміни законодавства у разі відсутності правонаступника іпотека припинялася після смерті боржника. Тобто банк лишався ні з чим. Крім того, застава припинялася після заміни боржника, якщо заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником.

Зникають ризики

Ще одне неординарне нововведення цього закону: якщо боржник та позичальник домовилися про збільшення зобов’язання, а поручитель не дає згоди на це, то поручительство не закінчується.

Звісно, для банків ця норма позитивна. На думку банкірів, вона дає змогу кредиторові в деяких ситуаціях підтримувати позичальників наприклад у пролонгації терміну користування кредитом, збільшенні ліміту відкритої кредитної лінії в термінових випадках, не обтяжуючи сторони додатковими погодженнями з поручителем.

«Кредитор у таких ситуаціях не повністю втрачає поруку, але усвідомлює, що поручитель залишається відповідальним у межах лише тих зобов’язань, із якими погодився. У практиці банку вже бувало, що власник бізнесу, який виступив поручителем, перебуває у відрядженні й не може терміново надати письмову згоду на незначне збільшення ліміту кредитної лінії. Але банк може посприяти клієнтові, усвідомлюючи, що він не ризикує втратити поруку повністю і може погодитися почекати, доки поручитель повернеться, і сторони внесуть необхідні зміни в договір поруки», — коментує Олександр Ярецький.

 

Гліб Сегида трохи глибше дивиться на це: із банків знімається ризик, якщо поручителів навмисно виводили з поруки, коли збільшувалася сума зобов’язань (наприклад, відбулася зміна курсу або ж реструктуризація боргу чи за договором встановлено плаваючу ставку).

Про позитив та негатив

Як загалом фахівці розцінюють цей закон для різних фігурантів ринку?

Небанківські аналітики зазначають, що цей документ істотно полегшує життя банкам. А ось клієнтам — навпаки. Точніше, тим, у яких виникли проблеми з обслуговуванням кредиту. Або тим, хто й не збирався платити за кредитом і навмисно не виконував зобов’язань.

Звичайно, банкіри впевнені, що фінустанови стали більш захищеними, але не за рахунок сумлінних позичальників, які виконують умови взятих на себе зобов’язань за кредитом. Цікаво, що Олександр Ярецький не вбачає негативу для клієнтів фінустанов: «Для них нічого не змінилось на гірше. Навпаки, скасування обов’язковості нотаріального посвідчення договорів застави автомобілів зменшило витрати позичальників у разі використання такого виду застави. Або отримати платіжну картку в банку тепер можна не тільки особисто, а й через представника за довіреністю».

Юристи наполягають, що для клієнтів вигода буде згодом, коли внаслідок зменшення ризиків банків знизяться ставки за кредитами. І якщо ти добросовісний позичальник — тобі від закону тільки плюси. Проте коли знизяться ті ставки за кредитами, невідомо.

Однозначним мінусом цього закону Гліб Сегида вважає контраверсійну норму, за якою положення закону стосуються не лише нових, а й чинних угод.

«Іншими словами, це можна розцінити як зворотну дію закону. Тому в разі відповідного подання до Конституційного Cуду його можуть скасувати», — додає він.

Раніше сприяли

До речі, з ним згодна лідер «Кредитного майдану» Тетяна Руденко. Вона зазначає, що закон регламентує дії, як кажуть, заднім числом, тобто норми закону розповсюджуватимуться й на раніше укладені договори.

Аналітик, яка багато років бореться з негативними банківськими проявами щодо клієнтів, додає, що після ухвалення цього закону кредитоотримувачам — фізичним особам стало ще гірше: «Раніше фінансові установи нам сприяли: ми вели перемовини з ними щодо реструктуризації боргів на суму 15—20 тисяч доларів. Банки йшли на поступки. Тепер про це не йдеться. Велику частку боргів фінустанови перевели до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, і ця установа часто виставляє деякі борги в лотах, де через аукціони їх продають колекторським компаніям. А ті потім починають вибивати ці борги з клієнтів банків».

Громадська активістка Юлія Сало додає, що цей закон порушує Конституцію України. За останній місяць, за її словами, вже відбулися виселення іпотечних боржників без рішень суду і попри мораторій на стягнення валютних кредитів.

Насамкінець можна додати, що жорсткі норми щодо невиконання кредитних зобов’язань чинні й на Заході. Банк виконав свої зобов’язання і дав гроші у кредит. Не можеш грати за його правилами — повертай заставу або домовляйся з ним.

 

В Україні найбільш розповсюдженою була така практика: нічого не робити або скористатися пробілами у законі та взагалі позбутися зобов’язань. І це кажуть не банківські фахівці, а юристи. На їхню думку, це одна із причин, чому в нас такі високі ставки за кредитами й так повільно відновлюється кредитування. Адже добросовісні позичальники повинні були платити підвищеними ставками за тих, хто не виконує зобов’язань.

Тож має рацію Гліб Сегида: перед тим, як брати кредит, треба добре думати і врахувати всі ризики. Норми цього закону стимулюватимуть більш зважено вибудовувати відносини з банками.

TOP
sitemap
Структура сайту